Російська дезінформація про ЗСУ: викриття для львів’ян

Тарас Білас
Автор:
4 хв читання

Російська дезінформація про ЗСУ: викриття для львів’ян

Минулого тижня мій сусід з Сихова Роман, чоловік середніх років, який щовечора після роботи переглядає новини в телефоні, зупинив мене біля під’їзду. З виразом тривоги на обличчі він показав мені повідомлення, яке хтось переслав у їхній робочий чат: “Українські військові масово продають зброю на чорному ринку“.

“Тарасе, ти ж журналіст, скажи – це правда?” – запитав він. Так почалося моє журналістське розслідування, яке виявило чергову хвилю російської дезінформації, спрямованої проти наших Збройних Сил.

Масштаб проблеми

“Останнім часом кількість фейків про нібито незаконний продаж зброї українськими військовими зросла втричі”, – розповідає Оксана Мороз, керівниця Центру протидії дезінформації у Львові. – “Росіяни цілеспрямовано підривають довіру до ЗСУ, поширюючи такі наративи через Телеграм-канали та фейкові акаунти у соцмережах”.

За даними моніторингу Інституту масової інформації, тільки за останній місяць понад 120 Телеграм-каналів, які координуються з Росії, активно просували тезу про “корумпованих українських військових, які продають західну зброю”. Більшість таких “новин” не містять конкретних даних: ні прізвищ, ні назв підрозділів, ні документальних підтверджень.

Погляд військових

Юрій Городницький, ветеран 24-ї бригади ЗСУ, якого я зустрів у “Ветеранській пивоварні” на Личаківській, обурюється такими повідомленнями: “Кожен постріл, кожен набій ретельно обліковується. Спробуй щось винести за межі частини – одразу кримінальна відповідальність. Росіяни просто хочуть пошкодити нашому іміджу перед західними партнерами, щоб зменшити поставки зброї”.

Як пояснює полковник Віталій Баранов із Західного регіонального управління ЗСУ, російська пропаганда має кілька ключових цілей: “По-перше, підірвати довіру українців до власної армії. По-друге, створити враження в західних партнерів, що їхня допомога використовується неналежно. І по-третє, деморалізувати наших захисників, яких звинувачують у злочинах, яких вони не скоювали”.

Суспільна реакція

Пані Соломія з ринку “Шувар”, яка щотижня відправляє посилки на фронт своєму синові, ділиться: “Коли чую такі плітки про продаж зброї, завжди питаю: ‘А ви бачили? Ви купували? Назвіть хоч один конкретний випадок’. І зазвичай люди мовчать, бо то все – пусті балачки”.

Однак вплив таких фейків не варто недооцінювати. За дослідженням львівської філії Інституту соціології, близько 23% львів’ян визнають, що іноді сумніваються в інформації щодо дій ЗСУ через суперечливі повідомлення в соціальних мережах.

Методи дезінформації

“У нашому інформаційному просторі відбувається справжня війна”, – пояснює Марта Веселовська, викладачка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка. – “Росіяни постійно вдосконалюють методи дезінформації. Тепер вони використовують штучний інтелект для створення фейкових фото і відео, де нібито українські військові продають зброю”.

Як розпізнавати фейки

Важливо знати, як розпізнавати такі фейки. Експерти радять:

1. Перевіряти джерело інформації. Якщо новина з’явилася на маловідомому ресурсі або Телеграм-каналі без офіційної реєстрації – це привід для сумнівів.

2. Шукати конкретику. Справжні журналістські розслідування містять імена, дати, місця та документальні докази.

3. Звертати увагу на емоційність. Фейки часто апелюють до емоцій, використовують шокуючі заголовки та провокативні зображення.

4. Перевіряти інформацію на офіційних ресурсах Міністерства оборони чи Генштабу ЗСУ.

Інформаційна оборона

“Наш Львів завжди був містом, де важко посіяти розбрат. Але навіть тут російська пропаганда намагається знайти слабкі місця”, – каже Остап Дроздов, відомий львівський телеведучий, з яким ми перетнулися в “Копальні кави”. – “Єдиний спосіб протистояти – це критичне мислення та перевірка інформації“.

Коли я повернувся до свого сусіда Романа з результатами розслідування, він полегшено зітхнув: “Добре, що я запитав, а не просто повірив. Тепер буду розумнішим у чаті і скажу колегам, щоб не ширили такого”.

Саме в цьому і полягає наша спільна інформаційна оборона – у вмінні розпізнавати ворожу пропаганду і не дозволяти їй поширюватися далі. Бо на інформаційному фронті кожен львів’янин – теж захисник України.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *