Залучення працівників з Південної Азії Львів: бізнеси реагують на нестачу кадрів

Тарас Білас
Автор:
5 хв читання

Залучення працівників з Південної Азії Львів: бізнеси реагують на нестачу кадрів

Теплого вівторкового ранку в кав’ярні “Світ Кави” на площі Ринок я зустрічаю Мохаммеда. Його темно-сині очі уважно спостерігають за відвідувачами, а руки вправно готують кавові напої. Цей 29-річний бариста з Пакистану вже півроку працює у Львові.

“Спочатку було складно. Не знав мови, не розумів багатьох традицій. Але львів’яни — дуже привітні. Щодня вчу кілька нових українських слів”, — усміхається Мохаммед, коли подає мені філіжанку кави.

Такі історії стають у Львові все більш звичними. Місцевий бізнес все частіше залучає працівників з країн Південної Азії — Індії, Пакистану, Непалу та Бангладеш. Цей тренд виник не просто так.

Причини нестачі кадрів

Повномасштабне вторгнення росії та мобілізація спричинили серйозний дефіцит кадрів у багатьох галузях. За даними Львівської торгово-промислової палати, близько 40% львівських компаній відчувають нестачу працівників, особливо у виробництві, сфері послуг та ІТ.

“Ми втратили майже третину чоловічого персоналу. Дехто пішов захищати країну, інші виїхали. Шукати нових працівників стало справжнім викликом”, — розповідає Олена Петренко, співвласниця мережі ресторанів “Львівські Страви”.

Саме тому Олена, як і багато інших львівських підприємців, звернула увагу на можливість працевлаштування іноземців. За останній рік кількість працівників з Південної Азії у Львові зросла втричі — до понад 1200 осіб.

Сфери працевлаштування

Найбільше працівників-іноземців залучено у сфері громадського харчування, готельному бізнесі та на виробництві. Роман Козицький, директор меблевої фабрики “Галичина”, не приховує — без допомоги ззовні було б важко.

“На нашому виробництві зараз працює 18 непальців. Вони дуже старанні, пунктуальні і швидко навчаються. Якість роботи не поступається нашим працівникам”, — ділиться Роман.

Процес працевлаштування

Для оформлення іноземних працівників львівським роботодавцям потрібно отримати дозвіл на працевлаштування та забезпечити належні умови праці. Багато компаній також організовують курси української мови та культурної інтеграції.

“Ми створили спеціальну програму адаптації. Два рази на тиждень проводимо уроки української, розповідаємо про місцеві традиції, показуємо місто”, — розказує Марія Коваль з кадрового агентства “Перспектива”, яке спеціалізується на працевлаштуванні іноземців.

Труднощі адаптації

Але процес залучення працівників з-за кордону має й певні складнощі. Бюрократичні перепони, мовний бар’єр та культурні відмінності часто ускладнюють адаптацію.

“Найперше — це мова. Більшість наших нових працівників не говорять ані українською, ані англійською достатньо добре. Доводиться використовувати перекладачів або спілкуватися жестами”, — посміхається Олег Вишневський, власник піцерії в центрі Львова.

Проте львів’яни, схоже, швидко звикають до нових облич у своєму місті. Під час мого візиту до супермаркету “Сільпо” на Сихові помічаю кількох касирів з Індії. Вони старанно вітаються українською, і покупці доброзичливо відповідають.

“Спочатку було трохи дивно, але зараз уже звикли. Дівчата дуже ввічливі, намагаються говорити нашою мовою. Як на мене, то файно, що наше місто стає більш різноманітним”, — ділиться думкою пані Галина, яку зустрічаю біля каси.

Погляд іноземців

Для самих працівників з Південної Азії робота у Львові — це не лише спосіб заробітку, але й можливість пізнати нову культуру.

“Мені дуже подобається Львів. Тут гарна архітектура, смачна їжа і привітні люди. Зараз вивчаю українську, щоб краще спілкуватися з місцевими. Хочу залишитися тут надовго”, — розповідає Раджив з Непалу, який працює кур’єром у службі доставки.

Інтеграція та культурні виклики

Окрім позитивних моментів, є й певні виклики інтеграції. Оксана Демчук з громадської організації “Толерантний Львів” зазначає, що іноді виникають непорозуміння через культурні відмінності.

“Ми проводимо тренінги як для іноземців, так і для місцевих працівників. Пояснюємо особливості культур, релігійних традицій. Це допомагає створити комфортне середовище для всіх”, — пояснює Оксана.

Майбутні перспективи

Експерти ринку праці прогнозують, що тенденція залучення іноземних працівників буде зростати. Андрій Садовий, міський голова Львова, під час останнього брифінгу зазначив, що місто готове до збільшення кількості трудових мігрантів.

“Львів завжди був мультикультурним містом. Ми розробляємо програму інтеграції іноземців, щоб вони почувалися тут комфортно і могли стати частиною нашої громади”, — підкреслив Садовий.

Для підприємців Львова залучення працівників з Південної Азії стало важливим інструментом подолання кадрового голоду. А для самого міста — ще одним кроком до різноманітності та відкритості світові, навіть у такі непрості часи.

Повертаючись до “Світу Кави”, бачу, як Мохаммед розмовляє з відвідувачами, намагаючись використовувати українські слова. Він уже знає, як приготувати “каву по-львівськи” і вміє порадити найкращі цукерні поблизу. А це, погодьтеся, важливий крок до того, щоб стати справжнім львів’янином.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *