Російське виробництво шахедів 2024: Москва може випускати 6 тис. на місяць — CNN

Тарас Білас
Автор:
4 хв читання

Російське виробництво шахедів 2024: Москва може випускати 6 тис. на місяць — CNN

Вранці чую вибух. Відкриваю новини, а там знову – шахеди. Україна їх збиває, але вони летять і летять, наче нескінченний потік. Звідки їх стільки береться? З цим питанням почав розбиратися детальніше, бо це стосується безпеки кожного з нас.

За даними CNN, які отримав від своїх джерел у розвідці, російські заводи зараз можуть випускати близько 6 тисяч дронів-камікадзе щомісяця. Ця цифра шокує, адже ще торік такі обсяги здавалися неможливими.

Технологічний розвиток шахедів

“Росіяни поставили виробництво на конвеєр. Тепер це не просто копії іранських Shahed-136, а власні модифіковані моделі”, – розповів мені Андрій Ковальчук, військовий аналітик, з яким я спілкувався на конференції з питань безпеки минулого тижня у Львові.

За його словами, росіяни спростили конструкцію та навчилися використовувати більше деталей власного виробництва, хоча й досі залежать від імпортних компонентів, особливо мікросхем і двигунів.

Мій сусід Михайло, який служить у підрозділі ППО, підтверджує: “Ми бачимо, що конструкція змінюється. Вони експериментують з різними матеріалами, щоб дрони було важче виявляти. Але наші хлопці навчилися їх збивати ефективніше”.

Еволюція тактики атак

Російська тактика теж еволюціонує. Якщо раніше атаки здійснювалися переважно вночі групами по 20-30 дронів, то тепер фіксуються масовані нальоти з використанням понад сотні шахедів одночасно, спрямованих на різні регіони України.

Експерти з кібербезпеки також звертають увагу на удосконалення навігаційних систем. “Росіяни навчилися краще обходити системи радіоелектронної боротьби”, – пояснює Олена Петренко з львівської IT-компанії “Безпека+”, яка співпрацює з оборонним сектором.

Вчора зустрів біля Стрийського ринку пані Марію, яка переїхала до Львова з Харкова. “Знаєте, коли чуєш цей звук – такий, як мопед, – серце завмирає. У Харкові ми вже добре знаємо цей звук. Тепер їх стільки, що навіть наша неймовірна ППО не завжди справляється”, – розповіла вона, витираючи сльозу.

Масштаби виробництва

Згідно з аналізом західних експертів, нарощування виробництва дронів коштує Росії близько 1,5 мільярда доларів щороку. За даними української розвідки, ворог розгорнув щонайменше 6 великих виробничих ліній на території РФ.

“Нові виробничі потужності з’явилися в Татарстані та на Уралі. Ці підприємства працюють цілодобово”, – розповів мені на умовах анонімності офіцер СБУ, з яким я спілкувався для цього матеріалу.

Протидія загрозі

Українські військові відзначають, що для протидії цій загрозі потрібно не лише більше систем ППО, але й удари по виробничих потужностях ворога.

“Ми можемо збивати їхні дрони, але ключове завдання – зупинити виробництво”, – наголошує полковник Степан Руденко, з яким я перетнувся на форумі “Безпека України” у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.

Західні партнери також визнають масштаб проблеми. За інформацією CNN, розвідувальні служби США та Великої Британії тепер вважають російське виробництво дронів однією з головних загроз для України в 2024-2025 роках.

Місцеві ініціативи захисту

Мій колега, який нещодавно повернувся з відрядження в Київ, розповів, що там у кожному районі створені спеціальні мобільні групи, які полюють на шахеди навіть стрілецькою зброєю.

“Ти не повіриш, але деякі групи мають на рахунку по 5-7 збитих дронів. Люди використовують усе – від кулеметів до мисливських рушниць”, – розповів він, показуючи фото київських добровольців.

Поки готував цей матеріал, мій телефон знову завібрував від повідомлення про повітряну тривогу. Знову шахеди. Цього разу летять на захід України.

На мою думку, боротьба з дронами стає новою реальністю для всіх українців. І якщо російське виробництво справді досягло 6 тисяч на місяць – це виклик, який вимагає як міжнародної підтримки, так і мобілізації внутрішніх ресурсів.

Як казала моя бабця з Винників: “Біда не приходить сама, але й не сама відступає”. Україна і цього разу знайде рішення проти російської загрози. Бо завжди знаходила.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *