Повернення журналіста Дмитра Хилюка з полону до України
Учора ввечері у львівському аеропорту десятки людей з квітами і синьо-жовтими прапорами зустрічали українського журналіста Дмитра Хилюка, який провів у російському полоні понад два роки. Літак із Польщі, де медики провели перше обстеження звільнених українців, приземлився близько 19:30. Дмитро був одним із 75 українських захисників, яких Україні вдалося повернути в межах чергового обміну полоненими.
“Навіть не віриться, що я нарешті на рідній землі. Коли побачив з вікна літака українське небо, мене переповнили емоції”, – розповів Дмитро, ледве стримуючи сльози під час короткого спілкування з журналістами на летовищі.
Історія затримання
Дмитро Хилюк працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН. Його затримали російські військові 4 березня 2022 року під Києвом, коли він висвітлював події перших днів повномасштабного вторгнення. За словами колег, Дмитро разом із іншими журналістами фіксував руйнування цивільної інфраструктури в селах Київщини. З того дня зв’язок з ним обірвався.
“Ми втратили контакт з Дмитром і відразу почали бити на сполох. Його ім’я було у всіх списках зниклих журналістів. Весь цей час його родина та колеги не припиняли шукати інформацію”, – розповіла Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.
Перебування в полоні
Лише через рік після зникнення стало відомо, що Хилюк перебуває в російському полоні. Його утримували в колонії суворого режиму в Курській області Росії, де йому висунули безпідставні звинувачення у “шпигунстві”.
“Умови утримання були жахливі, але я намагався не втрачати духу. Найважче було відсутність будь-якої інформації з дому. Не знав, що відбувається з рідними, з Україною”, – поділився Дмитро.
За свідченнями журналіста, у полоні він познайомився з багатьма українськими військовими, які підтримували один одного. Вони разом відзначали українські свята, передавали один одному новини, які вдавалося дізнатися від новоприбулих полонених.
“У таких умовах розумієш, наскільки сильний український дух. Навіть там, за ґратами, в нелюдських умовах, люди не втрачали віру у перемогу”, – додав Хилюк.
Повернення додому
Мати журналіста, Світлана Хилюк, яка не пропускала жодної акції на підтримку полонених українців, не могла стримати сліз радості: “Я щодня молилася за нього. Кожну хвилину вірила, що він повернеться. Тепер я нарешті можу обійняти свого сина”.
Процес звільнення Дмитра та інших українців став можливим завдяки координованим зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, дипломатів та міжнародних партнерів України.
“Кожне звільнення наших громадян – це результат кропіткої щоденної роботи. Особливо складно повертати цивільних, яких Росія незаконно утримує в своїх в’язницях”, – пояснив представник Координаційного штабу Андрій Ковальчук.
Становище журналістів під час війни
За даними Національної спілки журналістів України, від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 18 українських і міжнародних журналістів, ще десятки потрапили в полон або зникли безвісти.
Міжнародна федерація журналістів вже привітала звільнення Дмитра Хилюка та закликала посилити тиск на Росію для звільнення всіх затриманих представників медіа.
Плани на майбутнє
Дмитро планує після реабілітації повернутися до роботи: “Я пережив це все, щоб розповісти правду. Хочу продовжувати документувати те, що відбувається в Україні. Моя камера – моя зброя“.
У найближчі дні Дмитро Хилюк пройде реабілітацію у львівському медичному центрі, де йому нададуть необхідну психологічну та медичну допомогу. За його словами, він з нетерпінням чекає на можливість відвідати рідне місто, побачити друзів і повернутися до звичного життя, яке було перерване два роки тому.
