У мережі ширяться чутки про можливий витік даних з додатку «Дія». Львів’яни схвильовані – адже там зберігається чимало особистої інформації. Хоч Міністерство цифрової трансформації офіційно спростовує такі заяви, мешканці нашого міста масово звертаються в редакцію із запитаннями: що робити та чи варто хвилюватись.
Учора під час обідньої перерви я зайшов до своєї улюбленої кав’ярні на Площі Ринок. За сусіднім столиком літня пані перелякано розповідала онуці: “Кажуть, з Дії всі паспорти витекли, тепер шахраї можуть на мене кредит оформити!” Схожі розмови я чув у 9-й маршрутці, біля Оперного, і навіть на Сихівському ринку.
“Вчора отримав дивне повідомлення, мовляв, потрібно терміново оновити Дію через якийсь витік. Ледь не відкрив посилання, добре що син попередив, що це шахрайство”, – розповів мені Михайло Петрович, пенсіонер із Франківського району, який зателефонував до редакції.
Тож давайте розберемося, що відбувається насправді та як львів’янам захистити свої дані.
Офіційна позиція та реакція влади
Міністерство цифрової трансформації України категорично спростовує інформацію про будь-які витоки з бази “Дія”. За словами представників відомства, система має багаторівневий захист, а персональні дані користувачів надійно зашифровані.
“Жодних підтверджень витоку даних з додатку немає. Це може бути цілеспрямована інформаційна атака”, – йдеться в офіційній заяві міністерства.
Натомість народний депутат Ярослав Железняк у своїх соцмережах порадив українцям змінити паролі від застосунку, “на всяк випадок”. Саме ця заява викликала додаткове занепокоєння серед львів’ян.
“Краще перебдіти, ніж потім кусати лікті”, – каже Оксана Кравчук, IT-спеціалістка з компанії, що розташована в Технопарку на вулиці Стрийській. – “Я одразу змінила паролі до всіх важливих сервісів. У нашій сфері це стандартна процедура при найменшій підозрі на компрометацію даних”.
Як львів’яни реагують на ситуацію
У Львові, де цифрова грамотність традиційно висока, реакція на чутки про витік даних була миттєвою. Біля ЦНАПу на вулиці Шевченка я поспілкувався з кількома відвідувачами.
“Мені зателефонували з «банку» і сказали, що бачать мій паспорт з Дії. Хотіли перевірити якісь дані карти. Я одразу зрозумів, що це шахраї”, – розповідає 38-річний Андрій, ІТ-інженер з Нового Львова.
Маркіян Дмитрович, власник невеличкої кав’ярні в центрі міста, ділиться своїм досвідом: “Моя мама отримала дивне повідомлення нібито від Дії, перейшла за посиланням і ледь не втратила гроші з картки. Добре, що банк заблокував підозрілу операцію. Тепер ми всією родиною встановили двофакторну автентифікацію”.
Поради експертів: як захиститися
Тарас Кузьма, кібербезпековий експерт з Львівської політехніки, радить дотримуватися кількох простих, але дієвих правил:
“По-перше, регулярно змінюйте паролі до всіх важливих сервісів, особливо електронної пошти та Дії. По-друге, використовуйте різні паролі для різних сервісів. По-третє, увімкніть двофакторну автентифікацію скрізь, де це можливо”.
За його словами, навіть якби гіпотетичний витік стався, паролі у базі зберігаються в зашифрованому вигляді, тому зміна пароля є надійним захистом.
“Також пам’ятайте, що справжня Дія ніколи не надсилає повідомлень із проханням перейти за посиланням чи повідомити конфіденційні дані”, – додає експерт.
Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв
Якщо ви все ж потрапили на гачок кіберзлочинців, важливо діяти швидко:
1. Негайно змініть паролі до всіх важливих сервісів, особливо якщо використовували однакові.
2. Зверніться до свого банку для блокування картки, якщо ви повідомили її дані.
3. Напишіть заяву до кіберполіції України.
4. Повідомте своїх близьких, особливо старших родичів, про можливу небезпеку.
У Личаківському відділенні поліції мені розповіли, що за останній тиждень зафіксували кілька звернень від львів’ян, які постраждали від шахраїв, що представлялися працівниками “Дії”.
“Найчастіше жертвами стають люди старшого віку”, – говорить дільничний офіцер Степан Гаврилюк. – “Раджу проводити роз’яснювальні розмови з батьками та бабусями-дідусями”.
Підсумок для львів’ян
Попри офіційні спростування, краще підстрахуватися та змінити паролі до всіх важливих сервісів. Особливо це стосується застосунку “Дія”, електронної пошти та інтернет-банкінгу.
Не переходьте за підозрілими посиланнями та не відкривайте вкладення від невідомих відправників. І пам’ятайте – жоден офіційний державний сервіс ніколи не запитуватиме ваші паролі чи коди з СМС.
Як каже моя бабця з Левандівки: “Довіряй, але перевіряй”. Ця народна мудрість особливо актуальна в цифрову епоху.
Бережіть свої дані та залишайтеся в безпеці!
