Обстріл Львівщини дронами та ракетами: масована атака
Прокидатися від сирен стало для нас, львів’ян, сумною буденністю. Але ніч на 26 серпня була особливою. Мешканці міста та області провели її в укриттях через наймасштабнішу за останній час атаку. Росіяни запустили по всій Україні 549 дронів і ракет, а основним напрямком удару стала саме Львівщина.
“Сихів гуділо так, що годі було спати”, – розповідає мені сусідка Марія Степанівна, зустрівши мене зранку біля під’їзду. “Чула, як дрони пролітали. А потім ще й хвилі від вибухів. Моя кицька Маруся аж під канапу заховалась і не вилазила до ранку”.
За офіційною інформацією, повітряна тривога у Львові тривала понад 6 годин. Сили ППО збили значну кількість повітряних цілей, але, на жаль, без наслідків не обійшлося. Начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про пошкодження критичної інфраструктури в одному з районів області.
“Це була одна з наймасштабніших атак на нашу область від початку повномасштабного вторгнення”, – заявив Козицький. За його словами, ворог застосував різні типи озброєнь, зокрема дрони-камікадзе “Шахед” та крилаті ракети.
Експертна оцінка
Дмитро Нечипорук, військовий експерт, з яким я спілкувався телефоном вранці, пояснює: “Росіяни цілеспрямовано атакують західні області. Їхня мета – пошкодити транспортну та енергетичну інфраструктуру, посіяти паніку серед населення. Але ефективність нашої ППО суттєво зросла порівняно з минулим роком”.
У Львові за словами міського голови Андрія Садового пошкоджено кілька будівель. “Маємо пошкоджені шибки в будинках та розбиті автомобілі. На щастя, жертв серед мирного населення немає”, – написав мер у своєму Telegram-каналі.
Свідчення очевидців
Особливо хвилювались мешканці прикордонних територій Львівщини. Пані Оксана з Яворівського району розповіла мені, що її родина провела всю ніч у підвалі: “Ми вже звикли до тривог, але цього разу було страшно. Вибухи чули дуже чітко. Діти налякались не на жарт”.
Тривожна статистика підтверджує масштаб атаки. За даними Повітряних сил ЗСУ, росіяни використали 99 ракет різних типів та 450 ударних дронів. Сили оборони України знищили 201 повітряну ціль: 92 крилаті ракети та 109 безпілотників. Ще 38 дронів зникли з радарів – ймовірно, через дію засобів радіоелектронної боротьби.
“Не пам’ятаю, щоб колись було стільки цілей одночасно”, – коментує Роман, оператор автозаправки на Сихові, де я зупинився випити кави. “Знаєте, що цікаво? Люди зранку приходять і всі обговорюють це спокійно. Ніби про погоду говорять. Ми вже так звикли…”
Волонтерська допомога
Львівські волонтери активізувались одразу після атаки. Ініціатива “Нескорений Львів” вже зранку організувала збір коштів для постраждалих родин. “У такі моменти місто об’єднується ще сильніше”, – розповіла мені Софія Лисенко, координаторка групи. “Люди несуть одяг, продукти, пропонують тимчасове житло тим, хто не може залишатися у пошкоджених будинках”.
Варто відзначити швидку реакцію комунальних служб міста. Бригади “Львівобленерго” та “Львівводоканалу” працювали всю ніч, щоб мінімізувати наслідки атаки для мешканців. “Наші хлопці на передовій комунального фронту”, – жартує Степан, працівник аварійної бригади, якого я зустрів біля свого будинку. “Спали годину, але все налагодили. Треба працювати, бо хто ж, як не ми?”
Рекомендації з безпеки
Експерти з безпеки радять львів’янам не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. “Краще перестраховатися і спуститися в укриття, ніж ризикувати життям“, – нагадує Олександр Фесенко, фахівець з цивільного захисту. “Особливо це стосується родин з дітьми та людей похилого віку”.
Цікаво, що після такої напруженої ночі, Львів швидко повернувся до звичного ритму. Вже зранку на площі Ринок туристи фотографуються біля Ратуші, в кав’ярнях на Вірменській вишиковуються черги за ароматним еспресо, а трамваї гуркочуть проспектом Свободи. Але відчуття тривоги не покидає.
“Живемо далі, працюємо, але вуха завжди наготові”, – підсумовує пан Зеновій, продавець сувенірів біля Оперного театру. “Ми, львів’яни, навчилися жити з цим. Але не звикати. Бо звикнути до війни – неможливо”.
Ця масована атака на Львівщину – ще одне нагадування, що війна триває, і жоден куточок України не може почуватися в повній безпеці. Але місто продовжує жити, працювати і боротися. Як і вся Україна.
