Атака дронами та Іскандерами Україна 2024: скільки вдалось збити вночі

Тарас Білас
Автор:
4 хв читання

Атака дронами та Іскандерами Україна 2024: скільки вдалось збити вночі

Минула ніч для багатьох львів’ян знову стала тривожною. Повітряні тривоги та звуки вибухів у різних регіонах України — це те, з чим, на жаль, доводиться жити вже третій рік. Ворог знову атакував нашу країну, використовуючи дрони та ракети різних типів.

“Прокинулась о третій ночі від сирен. Думала, може знову хибна тривога, але телефон розривався від повідомлень у чаті нашого будинку”, — розповіла мені Марія Ковальчук з вулиці Наукової. Вона з двома дітьми вже звично спустилась до підвалу, де сусіди облаштували укриття ще на початку повномасштабного вторгнення.

Деталі нічної атаки

За інформацією Повітряних Сил ЗСУ, цієї ночі росіяни атакували Україну 5 ракетами “Іскандер-М” та 23 ударними безпілотниками. Наші захисники повітряного простору знищили всі дрони-камікадзе, що запускалися з Приморсько-Ахтарська та мису Чауда в окупованому Криму.

“У цій війні ППО стало нашим щитом. Працюють цілодобово, без вихідних”, — поділився зі мною колишній військовий Андрій, який зараз допомагає збирати кошти на засоби ППО для фронту. Він каже, що кожен збитий дрон — це врятовані життя та інфраструктура.

Підрозділи протиповітряної оборони відпрацювали на території шести областей: Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської та Київської. Ракети “Іскандер-М” були випущені з тимчасово окупованого Криму по цивільній інфраструктурі Запорізької області. На жаль, їх знищити не вдалося через особливості балістичної траєкторії.

Експертна оцінка

Олександр Петренко, експерт з питань безпеки, з яким я спілкувався минулого тижня на форумі у Львові, пояснює: “Ракети “Іскандер” летять балістичною траєкторією і їх надзвичайно складно збивати наявними в Україні засобами. Для цього потрібні спеціалізовані системи на кшталт Patriot чи THAAD”.

У Запоріжжі внаслідок ракетного удару пошкоджено промислову інфраструктуру. За попередньою інформацією, постраждалих немає, але рятувальники ще працюють на місці.

“Люди в Запоріжжі вже навчилися діяти миттєво. Мій брат там живе, розповідає, що від сигналу тривоги до укриття — лічені хвилини”, — ділиться Наталя, волонтерка, яка координує допомогу переселенцям у Львові.

Наслідки атаки

Варто відзначити, що активні дії нашої ППО в Одеській області стали причиною падіння уламків збитих дронів, що викликало займання у приватному секторі. На щастя, ніхто з людей не постраждав, а рятувальники оперативно загасили пожежу.

Командування Повітряних Сил підкреслює, що такі комбіновані атаки стають типовими для ворога. Росія намагається розпорошити увагу нашої ППО, запускаючи одночасно різні типи засобів ураження з різних напрямків.

Ігор Соколов, військовий аналітик, з яким я періодично консультуюся для матеріалів про безпеку, зауважує: “Росіяни вивчають наші схеми реагування, шукають слабкі місця. Але й наші військові постійно адаптуються, вдосконалюють методи протидії”.

Ситуація у Львові

У Львові цієї ночі було відносно спокійно. Тривога тривала недовго, хоча багато хто з мешканців центральних районів розповідає, що чув гул винищувачів.

“То наші ангели-охоронці”, — з легкою усмішкою говорить пані Галина, яку я зустрів зранку біля Оперного театру. Жінка каже, що після кожної такої ночі приходить до церкви подякувати за захист.

Військові експерти наголошують, що комбіновані атаки ворога продовжуватимуться, і закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки. Це особливо актуально, враховуючи, що діти зараз на канікулах і часто можуть не сприймати загрозу серйозно.

“Навіть після тисячі тривог та сотень атак розслаблятися не можна. Ціна помилки може бути занадто високою”, — нагадує Тарас Литвин, керівник одного з районних центрів безпеки Львова.

Ми продовжуємо жити в умовах війни, і кожен збитий дрон чи ракета — це результат професіоналізму наших захисників, які цілодобово бережуть наш спокій та безпеку. Дякуємо нашим воїнам за їхню службу та пильність!

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *