Атака дронами та ракетами Україна 2024: обстріл 582 цілей

Тарас Білас
Автор:
5 хв читання

Атака дронами та ракетами Україна 2024: обстріл 582 цілей

Минулої доби Росія влаштувала один з наймасштабніших обстрілів України за весь час повномасштабної війни. Ворог атакував нашу країну 582 ракетами різних типів та безпілотниками. Такого ще не було. Принаймні за кількістю використаних засобів ураження.

Я стояв на балконі своєї сихівської квартири, коли небо розкреслили спалахи від роботи нашої ППО. Моя сусідка пані Оксана, медсестра з 5-ї лікарні, розповіла, що їхній заклад приймав поранених всю ніч.

“Знаєш, Тарасе, такого ми ще не бачили. Навіть під час попередніх обстрілів не було стільки постраждалих одночасно. Лікарі працювали без перерви”, — сказала вона, втомлено спираючись на перила під’їзду.

Масштаби атаки

За офіційними даними Повітряних Сил ЗСУ, росіяни застосували 120 ракет різних типів і 90 ударних безпілотників “Шахед”. Крім того, ворог здійснив 372 керовані авіаційні удари, переважно застосовуючи керовані авіабомби.

Юрій Кметюк, військовий експерт, з яким я спілкувався сьогодні вранці, пояснив: “Це була комбінована атака, спрямована на виснаження нашої системи ППО. Спочатку запустили “Шахеди” як цілі-приманки, потім — крилаті та балістичні ракети по критичній інфраструктурі”.

Українські захисники збили 102 повітряні цілі. Серед них 55 крилатих ракет, 35 ударних БпЛА типу “Шахед” та 12 аеробалістичних ракет. На жаль, частина ракет досягла своїх цілей. За даними рятувальників, пошкоджено 51 цивільний об’єкт у восьми областях України.

Регіональні наслідки

Мій колега Роман з прифронтової Харківщини повідомив: “У нас тут люди вже звикли до повітряних тривог, але такої кількості вибухів давно не чули. Всі, хто міг, сиділи в укриттях”.

Найбільше від авіаційних ударів постраждала Дніпропетровська область — 93 влучання. На другому місці Запорізька область — 80 ударів. Далі йдуть Донецька область з 59 ударами, Херсонська з 51 та Харківська з 40.

Енергетична криза

Унаслідок цієї масованої атаки пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Полтавській та Івано-Франківській областях. Так, і наш Львів теж потрапив під удар.

Пан Василь, працівник “Львівобленерго”, з яким я перетнувся у трамваї №8, розповів: “Маємо серйозні пошкодження на підстанціях. Бригади працюють цілодобово. Терміново відновлюємо електропостачання для критичної інфраструктури — лікарень, водоканалу”.

В Україні оголосили надзвичайну ситуацію в енергетичному секторі. У п’яти областях запроваджено погодинні відключення світла. У Львові їх теж відчули — графіки з’явилися на сайті обленерго, і багато моїх знайомих скаржилися, що не могли нормально працювати.

Життя у Львові

Мирослава Петрівна з Франківського району поділилася: “Я зварила каву зранку і спекла трохи печива, поки було світло. А далі — сиджу при свічках, як у дитинстві під час віялових відключень. Але тоді ми нарікали, а тепер розуміємо, що це все через війну”.

Президент Володимир Зеленський заявив, що така масована атака — це відповідь Росії на успішний контрнаступ ЗСУ на Курщині. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та дозволити далекі удари по військових об’єктах РФ.

Міська готовність

У міській раді Львова терміново скликали комісію з надзвичайних ситуацій. За словами заступника мера, якого я зустрів біля Ратуші, місто готується до можливих перебоїв з електроенергією в опалювальний сезон.

“Закуповуємо додаткові генератори для лікарень і водоканалу. Оновлюємо плани реагування. На щастя, у Львові прямих влучань не було, але енергосистема працює на межі”, — пояснив посадовець.

Директор Центру стратегічних комунікацій Іван Петренко прокоментував: “Росія намагається змусити нас просити миру на їхніх умовах. Тактика терору проти цивільних — це все, що залишилося Кремлю після провалу на фронті”.

Адаптація населення

Мешканці Сихова, де я живу, реагують по-різному. Пані Галина з будинку навпроти запаслася свічками і термосами: “Я пережила 90-ті, переживу й це. Головне — щоб діти були живі”.

А молодий айтішник Назар, який працює віддалено, вже придбав потужний павербанк і обладнав робоче місце з автономним живленням: “Адаптуємося. Якщо треба буде — працюватиму з кав’ярні чи коворкінгу”.

Попри все, львів’яни тримаються. У “Вернісажі” на Вернадського волонтери збирають “тривожні валізки” для постраждалих регіонів. У кав’ярнях обговорюють, як допомогти ЗСУ. На вулицях Львова — черги охочих здати кров для поранених.

Війна змінила нас усіх. Але найбільше вражає, як швидко ми навчилися жити в нових умовах. Як казала моя бабця з Левандівки: “Біда навчить булку їсти”. І справді навчила — триматися разом і підтримувати одне одного.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *