Атака на нафтопровід Дружба 2024: третій інцидент за місяць
На нафтопровід “Дружба” знову скоєно напад. Це вже третій випадок за останній місяць. Сьогодні вранці мешканці села Долиняни, що неподалік Стрия, почули гучний вибух. Саме вони першими повідомили про інцидент у соціальних мережах, а згодом інформацію підтвердили й офіційні джерела.
“Було десь пів на шосту ранку. Я якраз виходив з хати, щоб погодувати курей, і тут – бах! Аж шибки затряслися. Думав спочатку, що то ракета, бо сирени ж не було,” – розповідає Михайло Петренко, місцевий мешканець, чий будинок розташований за кілометр від місця події.
За даними Львівської ОВА, вибух стався внаслідок атаки безпілотника. Пошкоджено насосну станцію, що призвело до локального витоку нафти. Рятувальники оперативно локалізували проблему – ніхто з людей не постраждав, а забруднення вдалося швидко нейтралізувати.
“Система безпеки спрацювала миттєво. Ми зупинили подачу нафти цією ділянкою одразу після сигналу про падіння тиску. Така швидка реакція дозволила мінімізувати як економічні збитки, так і екологічні наслідки,” – пояснює Андрій Ковальчук, речник компанії-оператора нафтопроводу.
Хронологія нападів
Цей напад – третій за останні чотири тижні. Перший стався 18 квітня поблизу Яворова, другий – 29 квітня на території Закарпатської області. Всі три інциденти мають схожий почерк – атака дронами на інфраструктурні об’єкти транспортування нафти.
Фахівці з безпеки розглядають ці напади як частину гібридної війни. “Це спроба дестабілізувати енергетичну систему України та ЄС, створити напругу між країнами-партнерами,” – коментує Оксана Самборська, експертка з енергетичної безпеки Львівського аналітичного центру. “Нафтопровід “Дружба” – ключовий елемент енергопостачання для Словаччини, Угорщини та Чехії, тому будь-які збої в його роботі викликають занепокоєння у європейських партнерів.”
Реакція місцевого населення
Мешканці навколишніх сіл стурбовані ситуацією. “Ми тут уже живемо як на пороховій бочці. Спочатку тривоги, тепер ще й ці вибухи. Страшно за дітей, особливо,” – ділиться Ганна Коваль, вчителька місцевої школи. Вона розповіла, що в школі вже провели додаткові інструктажі з безпеки для учнів, навчаючи їх, як діяти у випадку надзвичайних ситуацій.
Незважаючи на пошкодження, транзит нафти до європейських країн не припинявся – потік було перенаправлено альтернативним маршрутом. За словами представників галузі, ремонтні роботи займуть близько тижня. Наразі на місці події працюють фахівці СБУ, ДСНС та спеціалісти нафтотранспортної компанії.
“Ми підсилили охорону стратегічних об’єктів інфраструктури по всій області. Розгорнуто додаткові мобільні групи та встановлено сучасні системи виявлення безпілотників,” – зазначає Максим Козицький, голова Львівської ОВА. За його словами, силові структури координують свої дії для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
Громадська ініціатива
Цікаво, що місцеві жителі вже створили власну систему оповіщення. “У нас є група у Viber, де ми повідомляємо одне одного про підозрілий гул дронів чи якісь незвичні звуки,” – розповідає Богдан Романів, староста села Долиняни. “Також по черзі чергуємо вночі, особливо коли місяць повний і видно добре. Громада сама себе боронить, як може.”
Експерти наголошують, що атаки на енергетичну інфраструктуру мають на меті не лише фізичні пошкодження, але й психологічний тиск. “Це спроба посіяти паніку серед населення, показати вразливість наших систем,” – пояснює Тарас Чорновіл, політичний аналітик. “Проте кожен такий інцидент лише зміцнює нашу стійкість і вдосконалює системи безпеки.”
Міжнародна реакція
Тим часом на міжнародному рівні ситуація також не залишилася непоміченою. Представники ЄС висловили стурбованість і запевнили у готовності надати технічну допомогу для посилення захисту критичної інфраструктури.
Нафтопровід “Дружба” – найдовша нафтотранспортна система у світі, загальна протяжність якої сягає понад 4 тисячі кілометрів. Українською територією проходить близько 1100 кілометрів цього стратегічного об’єкта. Попри війну, транзит нафти цим шляхом залишається важливим елементом енергетичної безпеки не лише України, але й кількох країн Центральної Європи.
