Атаки на журналістів в Україні: більшість сайтів — анонімні та незареєстровані
Упродовж останніх місяців в Україні помітно активізувалися інформаційні атаки на журналістів-розслідувачів. Ця тенденція викликає серйозне занепокоєння у медіаспільноті, особливо з огляду на те, що більшість сайтів, які організовують такі кампанії, працюють анонімно та не зареєстровані як офіційні ЗМІ.
Приклад дискредитаційної кампанії
Нещодавній випадок з журналісткою Оленою Мудрою, авторкою резонансних антикорупційних розслідувань, показовий. Проти неї розгорнули масштабну дискредитаційну кампанію одразу на кількох десятках інтернет-ресурсів. Як з’ясувалося під час аналізу, 80% цих сайтів не мають інформації про власників, редакцію та юридичну адресу.
“Коли я почала отримувати погрози після свого розслідування про схеми в оборонній сфері, одночасно з’явилося близько 30 публікацій із брехнею про мене. Більшість матеріалів були ідентичними за змістом і опублікованими на ресурсах, про які ніхто ніколи не чув”, – розповіла Олена Мудра.
Законодавчі прогалини
За словами медіаюриста Тараса Шевченка, така ситуація стала можливою через недосконалість законодавства. “В Україні досі немає ефективного механізму ідентифікації власників інформаційних ресурсів. Анонімні сайти можуть безкарно поширювати дезінформацію, а постраждалі журналісти мають обмежені можливості захистити свою репутацію”, – пояснює він.
Медіаексперти Інституту масової інформації проаналізували 50 публікацій, спрямованих проти журналістів-розслідувачів. Результати виявилися тривожними: 42 матеріали були опубліковані на ресурсах, які не мають реєстрації як засоби масової інформації.
Ситуація у Львові
Львівська медіаспільнота також стикається з подібними проблемами. Головний редактор львівського видання “Правда.Львів” Мирослав Петришин розповів про схожі атаки на своїх журналістів: “Минулого місяця наша журналістка опублікувала матеріал про корупційні схеми у комунальних підприємствах Львова. Через тиждень почалася скоординована атака – публікації з наклепом з’являлися одночасно на кількох сайтах, жоден з яких не має даних про власників”.
У Львівській міській раді проблему визнають, але наголошують на складності її вирішення. “Ми підтримуємо прозорість у медіа та захист журналістів, але це питання вимагає змін на законодавчому рівні”, – зазначила прессекретарка міської ради Христина Процак.
Статистика та реакція журналістської спільноти
Представники Національної спілки журналістів України закликають до посилення захисту працівників медіа. “За нашими даними, протягом 2023-2024 років кількість інформаційних атак на журналістів зросла на 47%. Найчастіше мішенями стають саме ті, хто займається антикорупційними розслідуваннями”, – повідомив голова львівського осередку НСЖУ Ярослав Климович.
Ситуація ускладнюється тим, що анонімні сайти часто використовують хостинги за межами України, що ускладнює притягнення їх до відповідальності. Експерти з кібербезпеки відзначають, що більшість таких ресурсів мають ознаки координованої мережі.
“Ми провели аналіз і виявили, що 15 сайтів, які атакували Олену Мудру, мають спільні технічні характеристики та, ймовірно, керуються однією групою осіб”, – розповів фахівець з кібербезпеки Андрій Ковальчук.
Шляхи вирішення проблеми
На думку медіаекспертів, для вирішення цієї проблеми необхідно внести зміни до законодавства, які зобов’яжуть інформаційні ресурси розкривати дані про власників та редакційну політику.
Тим часом журналісти радять колегам документувати всі випадки інформаційних атак та звертатися до правоохоронних органів, хоча й визнають, що ефективність таких звернень залишається низькою.
“Кожен такий випадок треба фіксувати і публічно про нього говорити. Солідарність медіаспільноти – це наразі наш найкращий захист”, – підсумувала Олена Мудра.
