Дроновий майданчик Росія біля кордону України: нова загроза чи звична практика?
Ранок. П’ятниця. Жителі прикордонних сіл Сумщини прокидаються від характерного гулу двигунів. «То вже не перший тиждень таке, — розповідає Микола Петренко, фермер із села Нижня Сироватка. — Спочатку лише вдень літали, тепер і вночі спокою не дають».
Виявлення дронового майданчика
Цього тижня стало відомо, що російські військові облаштували масштабний дроновий майданчик неподалік українського кордону. За даними Державної прикордонної служби України, комплекс розташовано приблизно за 15 кілометрів від лінії кордону, в районі Курської області.
«Ми фіксуємо суттєве збільшення активності ворожих безпілотників на цій ділянці кордону, — коментує ситуацію Андрій Ковальчук, речник Східного регіонального управління ДПСУ. — За останній місяць кількість вильотів зросла майже втричі. Це різні типи дронів: від малих розвідувальних до ударних FPV».
Експертна оцінка
Оборонні експерти вбачають у цьому стратегічний крок Росії для посилення розвідувальних можливостей та підготовки нових атак. «Це типова практика, коли ворог створює такі “гнізда” для швидкого розгортання безпілотних атак, — пояснює Тарас Чмут, військовий експерт. — Ключова проблема в тому, що з такої відстані дрони можуть досягати не лише прикордонних районів, але й глибшого тилу».
Реакція місцевого населення
Ситуація непокоїть місцевих мешканців. Пані Галина, продавчиня з придорожнього магазину в Глухові, каже: «Мій син служить у ППО. Розповідає, що роботи у них тепер — хоч відбавляй. Дрони лізуть і лізуть. А ми вже навчилися з ними жити — як почуємо сирену, то знаємо, що робити».
Технічні деталі комплексу
За інформацією від українських військових, на виявленому майданчику розміщено близько 30-40 запускових позицій. «Вони там не просто зберігають дрони, а й модифікують їх, — ділиться інформацією офіцер ЗСУ, який попросив не називати його ім’я. — У нас є дані, що російські фахівці адаптують китайські цивільні дрони для військових цілей».
Українська протидія
Цікаво, що попри потужність нового комплексу, українські силовики демонструють впевненість. За останній тиждень силами ППО та РЕБ (радіоелектронної боротьби) було знищено понад 70 ворожих безпілотників різних типів на цьому напрямку.
«Ми постійно вдосконалюємо систему протидії, — розповідає капітан Олексій Мельник із бригади ППО. — Так, вони нарощують потужності, але й ми не стоїмо на місці. Зрештою, головна мета їхніх дронів — це розвідка для артилерії. Тому важливо збивати їх ще до того, як вони встигнуть передати координати».
Місцева самоорганізація
Хлопці з місцевої тероборони організували власну систему спостереження. «Маємо мережу спостерігачів у кожному селі, — розповідає командир відділення Василь. — Люди телефонують, коли бачать або чують дрони. А ми вже передаємо інформацію далі по ланцюжку».
Місцева влада також активно реагує на нову загрозу. «Ми посилили захист критичної інфраструктури, — говорить Ірина Савченко, заступниця голови Сумської ОВА. — Особливу увагу приділяємо енергетичним об’єктам та водопостачанню. Також проводимо додаткові навчання з цивільної оборони для мешканців прикордонних територій».
Аналіз зміни тактики
Військові аналітики вважають, що поява такого дронового комплексу свідчить про зміну тактики ворога. «Росіяни зрозуміли, що масовані атаки із глибокого тилу помітні та прогнозовані, — аналізує ситуацію Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. — Тепер вони намагаються створювати мобільні групи безпосередньо біля кордону для оперативного реагування та зменшення часу підльоту».
Шляхи протидії
За словами експертів, ключовим питанням залишається протидія. «Потрібне посилення протиповітряної оборони на цьому напрямку, але не менш важливою є робота наших ударних дронів у відповідь, — вважає полковник запасу Іван Ступак. — Якщо ми знаємо координати їхнього майданчика, логічним кроком було б завдати превентивного удару».
Волонтерська підтримка
Тим часом у Львові волонтери продовжують збирати кошти на дрони для наших захисників. «Ми бачимо, що відбувається, і розуміємо, наскільки важливо забезпечувати хлопців технікою, — каже Марія, координаторка волонтерського центру “Крила”. — Минулого місяця відправили на східний напрямок 15 FPV-дронів нашого львівського виробництва. Вже маємо звіти про їхнє успішне використання».
Історія з дроновим майданчиком ще раз підкреслює, що в сучасній війні технології відіграють вирішальну роль. Але, як показує досвід, найважливішим фактором залишаються люди — їхня стійкість, кмітливість та вміння пристосовуватися до нових викликів.
