Фейкові новини про силовиків України створюють за допомогою ШІ
Зранку натрапив на відео, де нібито українські правоохоронці та військові влаштували бійку в одному з львівських закладів. Знайомий вже мало не переслав його далі з коментарем “подивіться, що роблять наші захисники”, але щось його зупинило. Добре, що зупинило — бо це виявилася чергова російська фейкова атака з використанням штучного інтелекту.
За останній місяць мережею розлетілося щонайменше п’ять таких відеороликів. На них нібито українські військові або поліцейські поводяться непристойно: б’ються, ображають цивільних, вживають заборонені речовини. Детальніший аналіз показує, що всі ці відео — грубі підробки.
“Ми фіксуємо різке зростання кількості таких матеріалів”, — розповідає Андрій Ковальчук, експерт з інформаційної безпеки львівського підрозділу СБУ. “Росіяни активно використовують нейромережі, щоб створювати фальшивки і підривати довіру до наших захисників”.
Минулого тижня колеги з Сихівського відділку поліції розібрали один із таких роликів. На відео нібито наші військові влаштували бійку з місцевими в барі на вулиці Сихівській. Виявилося, що в цьому приміщенні вже три роки як немає жодного закладу — там тепер продуктова крамниця.
“Те, що впадає в око одразу — це неприродна міміка обличчя, дивні рухи і невідповідність тіней”, — пояснює Роман Петренко, медіаексперт із львівського Інституту медіаграмотності. “Нейромережі вже досить потужні, але все ще допускаються базових помилок у фізиці руху та освітленні”.
Моя сусідка, пані Марія, була одна з тих, хто майже повірив у такий фейк. “Я то відео про поліцейських, що напідпитку в центрі бешкетували, скинула в нашу групу будинку. Добре, що мій внук одразу сказав подивитися уважніше — там номери на формі якісь нереальні, і нашивки розпливчасті”, — ділиться вона.
Масштабна інформаційна кампанія
Фахівці стверджують: такі фейкові відео — частина масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських силових структур. Особливо активно ворог атакує західні регіони, намагаючись посіяти розбрат між військовими та цивільним населенням.
“Ми проаналізували 27 таких фейкових відео, і всі вони мають спільні ознаки”, — говорить Василь Гнатюк, фахівець з кібербезпеки Львівської політехніки. “По-перше, вони з’являються спочатку в проросійських телеграм-каналах, а потім їх підхоплюють звичайні користувачі. По-друге, в більшості з них використовуються реальні локації Львова чи інших західних міст, щоб додати правдоподібності”.
Як розпізнати такі фейки?
Спеціалісти радять звертати увагу на кілька ключових моментів:
1. Придивіться до облич людей — часто в згенерованих відео вони мають неприродний вигляд або дивно рухаються.
2. Зверніть увагу на деталі форми, знаки розрізнення, номери — зазвичай ШІ допускає помилки в таких елементах.
3. Перевірте локацію — часто у відео показують місця, які насправді виглядають інакше.
4. Слухайте звук — у багатьох фейках звук накладений окремо і не відповідає тому, що відбувається у відео.
Вчора, до речі, на ринку біля мого дому на Сихові бабця Ганна розповідала іншим продавцям про “отих поліцейських, що шумлять по нічних клубах”. Довелося втрутитися і пояснити, що це фейк. Спочатку не вірила, але коли показав очевидні помилки у відео, здивувалася: “Та хто б міг подумати, що такі технології зараз… В наш час газета писала — то вже правда була”.
Емоційний вплив фейків
Найгірше, що такі фейки спрацьовують саме завдяки нашим емоціям. “Ми всі втомлені від війни, багато хто на взводі”, — пояснює Олена Зінченко, психологиня волонтерського центру “Підтримка”. “Коли бачимо щось шокуюче, перша реакція — поділитися обуренням. А саме цього і добиваються створювачі фейків”.
СБУ та кіберполіція закликають громадян бути пильними та перевіряти сумнівні матеріали перед тим, як ділитися ними. А якщо ви помітили підозріле відео, краще відправити його на перевірку фахівцям, ніж поширювати далі.
Як казав мій дідо: “Сім раз відміряй, один раз відріж”. Особливо це актуально зараз, коли ворог активно використовує проти нас не лише зброю, але й інформацію.
