Фейкові замінування потягів у Львові: хто і навіщо зриває рух залізницею?
Учора на львівському вокзалі знову було неспокійно. П’ятий раз за останні два тижні пасажири нервово перебирали квитки та перепитували чергових, коли ж вирушить їхній потяг. А все через чергове анонімне повідомлення про замінування.
«Вже мало не традиційне явище, — зітхає пані Оксана, яка чекала на потяг до Києва. — Мушу їхати у справах, а тут знову затримка. Люди лютують, але що поробиш?»
Протягом останнього місяця Львівська залізниця отримала щонайменше 12 повідомлень про замінування різних потягів. Жодне з них не підтвердилося, але кожне призвело до суттєвих затримок у русі та завдало клопоту сотням пасажирів.
Офіційна реакція
Юрій Гаврилко, речник Львівської залізниці, пояснює: «Ми зобов’язані реагувати на кожне таке повідомлення. Це питання безпеки пасажирів. Потяг зупиняємо, викликаємо вибухотехніків, собак… Перевіряємо кожен вагон. На все це йде від години до трьох».
За даними поліції, більшість таких «мінувань» надходить електронною поштою з-за кордону або з тимчасово окупованих територій. Очевидно, це елемент інформаційно-психологічної операції проти України.
«То є спеціальна робота, щоб дестабілізувати ситуацію та викликати невдоволення людей», — коментує Роман Піхоцький, начальник управління СБУ у Львівській області.
Вплив на пасажирів
Пасажири потягу «Львів-Одеса» минулого четверга чекали відправлення майже дві години. Серед них була Марія Кравець з двома дітьми:
«Малий плакав, донька нервувала через іспит у школі. Звісно, розумію, що безпека найважливіша, але ці диверсанти роблять свою справу – люди справді починають нервувати».
У привокзальній кав’ярні «Кава зі Львова» власник Тарас помітив, що такі інциденти хоч і додають йому клієнтів, але настрій у залі завжди напружений.
«Люди заходять злі, замовляють каву і постійно виглядають у вікно. Це не той настрій, з яким хочеться смакувати львівську каву», — жартує він.
Адаптація до викликів
Працівники вокзалу розповідають, що вже виробили спеціальний алгоритм дій на випадок таких повідомлень. Тепер евакуація проходить швидше, а пасажирам одразу пропонують чай та надають інформацію про ситуацію.
«Ми всі вже навчилися жити в таких умовах, — каже Наталя Петренко, чергова по вокзалу. — Головне — зберігати спокій і розуміти, що це робота ворога».
СБУ та кіберполіція активно працюють над виявленням зловмисників. За даними правоохоронців, за минулий тиждень вдалося заблокувати кілька каналів, через які надходили такі повідомлення.
«Автори цих повідомлень відчують наслідки. Наші кіберфахівці знаходять їх, навіть якщо вони використовують зарубіжні сервери», — запевняє представник кіберполіції Ігор Василишин.
Рекомендації для пасажирів
Пасажирам радять приходити на вокзал заздалегідь та бути готовими до можливих затримок. Також важливо не поширювати панічні повідомлення в соцмережах, що тільки грає на руку зловмисникам.
Тим часом на львівському вокзалі з’явилися інформаційні листівки з поясненнями, як діяти у разі затримки потяга через такі інциденти. Волонтери «Станції Львів» часто допомагають пасажирам, особливо літнім людям та сім’ям з дітьми, пережити вимушене очікування.
«В цій історії важлива не лише безпека, а й людяність, — підсумовує Оксана Лутчин, координаторка волонтерів. — Люди мають розуміти, що це не просто збій у роботі залізниці, а частина війни проти нас».
Проблема національного масштабу
Фейкові мінування — це не лише проблема Львова. Подібні ситуації фіксуються і в інших містах України. Але львівський вокзал, як один із важливих транспортних вузлів західної України, став особливою мішенню для таких атак.
Поки триває війна, така тактика може повторюватися. Але львів’яни, здається, готові і до цього виклику. Зрештою, як кажуть у нас: «Той не є справжнім львів’янином, хто не чекав свій потяг довше, ніж їхав ним».
