Порятунок персидських котів Львів: волонтери врятували десятки тварин з квартири
У центрі Львова волонтери провели масштабну операцію з порятунку десятків персидських котів, які утримувались у жахливих умовах в однокімнатній квартирі. Тварини були виснажені, налякані та потребували негайної допомоги. Історія, яка сколихнула місто, розкриває проблему так званого “синдрому Плюшкіна” та важливість своєчасного реагування на випадки жорстокого поводження з тваринами.
Усе почалося з дзвінка сусідів, які довгий час скаржилися на нестерпний запах з квартири літньої львів’янки. За словами Марії Петренко, мешканки сусіднього під’їзду, підозри щодо неблагополуччя тварин виникали давно.
“Ми часто бачили цю жінку з пакетами корму, але ніколи не могли подумати, що у неї там ціле котяче царство. Запах з квартири став таким сильним, що проходити повз було неможливо,” – розповідає Марія.
Умови утримання тварин
Коли волонтери благодійного фонду “Дім для кота” отримали дозвіл на відвідування помешкання, вони були шоковані. У невеличкій однокімнатній квартирі утримувалося понад 30 персидських котів різного віку. Тварини жили в антисанітарних умовах, багато з них мали ознаки хвороб та виснаження.
“Це був справжній жах. Коти буквально сиділи один на одному, без доступу до чистої води. Повсюди бруд, сміття, випорожнення. Деякі тварини були настільки заплутані у власній шерсті, що не могли нормально рухатися,” – поділилася враженнями Олена Коваль, координаторка порятунку та керівниця фонду “Дім для кота”.
Стан здоров’я врятованих тварин
За словами ветеринара Андрія Степанишина, який оглядав врятованих тварин, більшість котів мали серйозні проблеми зі здоров’ям.
“Ми виявили численні випадки дерматитів, запалення очей, вушних кліщів. У багатьох котів діагностовано зневоднення та виснаження. Деякі тварини потребують тривалого лікування,” – зазначив ветеринар клініки “Лев” на вулиці Зеленій.
Психологічний аспект проблеми
Господиня квартири – 72-річна Ганна Василівна, за словами психологів, страждає на так званий “синдром Плюшкіна” або патологічне накопичування. У випадку з тваринами цей розлад має назву “аніманія” – нав’язливе збирання тварин.
“Людина щиро вірить, що рятує тварин, але насправді створює для них пекельні умови. Важливо розуміти, що такі люди потребують професійної психологічної допомоги,” – пояснює Наталія Дмитренко, психологиня Львівського центру психічного здоров’я.
Системна проблема міста
Міський відділ захисту тварин Львівської міської ради повідомив, що випадки патологічного накопичування тварин трапляються у місті регулярно, але цей випадок – один із найскладніших за останні роки.
“Торік ми зафіксували 12 подібних випадків. Проблема в тому, що законодавство не дозволяє примусово забирати тварин без згоди власника, якщо немає безпосередньої загрози їхньому життю,” – коментує Тарас Вишневський, представник відділу.
Подальша доля врятованих котів
Врятованих котів розподілили між кількома львівськими притулками та волонтерами. Усі тварини проходять необхідне лікування та реабілітацію. Волонтери вже почали пошук нових родин для пухнастиків.
“Більшість котів – чистокровні персидські, але через тривале неналежне утримання вони потребують особливого догляду. Шукаємо відповідальних господарів, готових приділити увагу їхньому здоров’ю та адаптації,” – розповідає Ірина Когут, волонтерка притулку “Милосердя”.
Реакція громади
Історія викликала значний резонанс серед львів’ян. За кілька днів після порятунку на рахунок фонду “Дім для кота” надійшло понад 40 тисяч гривень пожертв. Кілька ветеринарних клінік міста запропонували безкоштовні послуги для постраждалих тварин.
“Мене вразило, як швидко відгукнулися люди. Телефон просто розривався від дзвінків. Хтось пропонував гроші, хтось – тимчасовий притулок, а дехто одразу хотів забрати котика додому,” – додає Олена Коваль.
Заклик до дій
За словами зоозахисників, ця історія має стати нагадуванням для всіх про відповідальність за домашніх улюбленців. Вони закликають львів’ян повідомляти про подібні випадки на гарячу лінію міста або безпосередньо до зоозахисних організацій.
“Якщо ви помічаєте тривожні ознаки – сильний запах з помешкання сусідів, постійні звуки численних тварин, побачили, що людина збирає безпритульних тварин, але не має умов для їх утримання – негайно сповіщайте відповідні служби,” – наголошує Ірина Когут.
Історія порятунку персидських котів у Львові – це не лише розповідь про милосердя волонтерів, але й привід замислитися над системними проблемами захисту тварин у місті та країні загалом. Завдяки небайдужості львів’ян десятки пухнастиків отримали шанс на щасливе майбутнє в люблячих родинах.
