Повітряна тривога Львів сьогодні та по всій Україні

Тарас Білас
Автор:
6 хв читання

Повітряна тривога Львів сьогодні та по всій Україні

Сьогодні у Львові знову лунає тривога. Прокидаюся від характерного звуку сирен о п’ятій ранку — ситуація, до якої мешканці міста Лева вже звикли, але ніколи не сприймають як норму.

Вулиці Сихова за вікном порожніють миттєво. Тільки вчора говорив із сусідом Ігорем, колишнім військовим: “Тарасе, головне не розслаблятися. Навіть якщо вже сотий раз тривога, біжи в укриття“. Дослухаюся до порад — беру рюкзак із документами та водою і спускаюся в підвал. Там уже знайомі обличчя: пані Марія з четвертого поверху, родина Петренків із сусіднього будинку, молодий хлопець Назар, який постійно сидить в телефоні й моніторить “Повітряну тривогу“.

“Вже вдруге за тиждень прилітає о такій годині”, — зітхає пані Марія, розгортаючи плед на колінах. “Цього разу загроза по всій Україні, Львів — не виняток“.

Офіційна інформація

За даними Львівської міської ради, сьогоднішня тривога пов’язана із запуском російських ракет з території Курської області. Офіційний телеграм-канал ЛОВА повідомляє про загрозу ударів по критичній інфраструктурі.

Напрямок ракет відслідковується. Просимо зберігати спокій та залишатися в укриттях до відбою тривоги“, — йдеться в повідомленні.

Роман Шепеляк, представник обласного управління ДСНС, з яким я спілкувався минулого тижня для матеріалу про підготовку бомбосховищ, розповідав, що Львів суттєво покращив систему оповіщення.

“Зараз маємо 157 сирен по місту, з них 119 централізованих. Порівняно з початком повномасштабної війни — це вдвічі більше. Укриття промарковані, інформація доступна через застосунок ‘Укриття Львів‘”, — пояснював він.

Ситуація в місті

У підвалі зустрічаю Олену, медсестру з поліклініки на Червоної Калини. Вона приїхала на ранкову зміну, але через тривогу змушена була сховатися в найближчому укритті.

Наша поліклініка працює навіть під час тривог — є підвальне приміщення, обладнане як бомбосховище. Там можемо приймати пацієнтів з гострими станами. Але сьогодні я ще не дісталася до роботи”, — розповідає вона, переглядаючи повідомлення від колег.

За словами Миколи Федика, аналітика безпеки міста Львова, особливістю сьогоднішньої ситуації є те, що повітряна тривога оголошена майже одночасно по всій Україні.

“Це може свідчити про масований запуск ракет або використання різних типів носіїв — від північних до південних напрямків. Львів хоч і знаходиться на заході, але система ППО відпрацьовує загрози по всіх можливих траєкторіях”, — пояснив експерт у коментарі для Lvivnews.today.

Життя громади під час війни

Пригадую, як змінився наш Сихів за два роки війни. У кожному дворі тепер знають, де найближче укриття. Біля мого будинку на вулиці Червоної Калини мешканці самостійно облаштували підвал: завезли лавки, провели світло, навіть невеличку бібліотеку організували. Все на випадок тривалих тривог.

Михайло Коваль, голова нашого ОСББ, часто повторює: “Самі про себе подбаємо найкраще“. І має рацію — під час останнього великого обстрілу в червні саме наш підвал прийняв людей із сусідніх будинків, де укриття виявилися зачиненими.

У телефоні з’являються перші повідомлення від знайомих із центру міста — там теж усі в укриттях. Друг із вулиці Дорошенка пише, що частина людей спустилася в метро на площі Міцкевича. “Зараз там як у будній день у години пік”, — жартує він.

Система оповіщення

О 6:37 в усіх мобільних телефонах одночасно лунає сигнал — повідомлення від ДСНС: “Загроза ракетного удару! Терміново перейдіть в укриття цивільного захисту!

Діти в підвалі незворушні — для них це вже буденність. Малий Максимко з третього поверху розкладає конструктор просто на підлозі, його старша сестра Софійка читає книжку з ліхтариком. Їхня мама Оксана розповідає, що діти звикли прокидатися від сирен.

“Вони вже мають автоматичний алгоритм дій: одягнутися, взяти воду і йти в укриття. Страшно, що це стало нормою”, — зітхає жінка.

Реакція міської влади

Львівські соціальні мережі рясніють повідомленнями про ситуацію. Люди діляться інформацією про роботу транспорту, відкриті кав’ярні з укриттями, де можна перечекати тривогу. Громада згуртована і організована.

Андрій Садовий, міський голова Львова, вже встиг опублікувати інформацію про ситуацію: “Працюють усі служби міста. Громадський транспорт курсує за скоригованими маршрутами. Закликаю львів’ян бути обачними та не ігнорувати сигнали тривоги“.

Від знайомого з ТЦ “Вікторія Гарденс” надходить повідомлення, що там усіх відвідувачів та персонал також спрямували в укриття. “Навіть о такій ранній годині тут вже були люди”, — пише він.

Робота системи ППО

О 7:15 чуємо перші звуки вибухів — десь далеко, але відлуння доноситься навіть до нашого підвалу. Діти притихли, дорослі нервово перезираються. Пані Марія починає молитися.

Працює наша ППО“, — впевнено каже Назар, не відриваючись від моніторингу новин. За кілька хвилин офіційні джерела підтверджують — система протиповітряної оборони відпрацювала в Львівській області.

Тривога триває вже понад дві години. Люди в укритті потроху повертаються до звичних справ: хтось працює віддалено, студенти готуються до занять, найменші діти засинають на руках у батьків.

Повернення до буденності

О 8:23 нарешті лунає довгоочікуваний сигнал відбою. Люди полегшено зітхають, збирають речі, обмінюються контактами.

“До наступної тривоги”, — говорить хтось наполовину жартома, наполовину серйозно.

Виходжу з укриття і бачу, як Львів повертається до життя. Вулицями знову рухається транспорт, відчиняються двері кав’ярень, люди поспішають на роботу. Наше місто знову наповнюється звичними звуками і рухом.

Але ми, львів’яни, вже точно знаємо — варто завжди тримати напоготові рюкзак із найнеобхіднішим. На всяк випадок. Бо повітряна тривога у Львові сьогодні — це не просто попередження. Це частина нашого життя, до якої ми пристосувалися, але яку ніколи не приймемо як норму.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *