Промозклий осінній ранок у Львові. Андрій Садовий зустрічає мене у своєму кабінеті з чашкою кави в руках. Мер Львова, який очолює місто вже понад 18 років, погодився на відверту розмову про сьогоднішні виклики, з якими стикається не лише Львів, але й уся Україна.
“Знаєте, коли я вперше став мером у 2006-му, не міг уявити, що колись доведеться керувати містом під час повномасштабної війни,” — розпочинає Садовий, дивлячись у вікно на Ратушу.
Ми сидимо в його робочому кабінеті, де на стінах — карта Львова та дитячі малюнки. На столі — стоси документів і кілька чашок з недопитою кавою. День мера починається о 6 ранку і часто закінчується далеко за північ.
Львів як прихисток для переселенців
“З початку повномасштабного вторгнення Львів прийняв понад 150 тисяч вимушених переселенців. Це майже чверть від довоєнного населення міста,” — розповідає Садовий. “Ми фактично збудували нове місто в місті.”
За його словами, інтеграція такої кількості людей стала одним із найбільших викликів. Потрібно було швидко забезпечити житлом, роботою, освітою дітей тисячі людей, які втратили домівки.
“Пригадую березень 2022-го, коли на вокзалі було по 40-50 тисяч людей щодня. Ми розгорнули пункти прийому, харчування, медичної допомоги. Львів’яни відкрили свої домівки. Церкви, школи, спортзали перетворилися на прихистки,” — згадує мер.
Олена Петренко, переселенка з Харкова, яка зараз працює в одній із львівських IT-компаній, розповідає: “Коли ми приїхали до Львова, нас зустріли волонтери прямо на вокзалі, нагодували, допомогли знайти житло. Це було як диво серед жахіття війни.”
Економічні трансформації
“Економіка Львова змінилася кардинально,” — пояснює Садовий. “До війни місто було туристичним центром, зараз же стало логістичним хабом і місцем релокації сотень бізнесів зі сходу та півдня України.”
За даними Львівської міської ради, до міста переїхало близько 500 підприємств. Це створило нові робочі місця, але водночас поставило перед містом нові інфраструктурні виклики.
“Ми запустили програму підтримки релокованого бізнесу. Допомагаємо з приміщеннями, консультуємо щодо законодавства, спрощуємо бюрократичні процедури,” — розповідає мер.
Роман Козицький, директор компанії, яка переїхала з Дніпра, відзначає: “Львів дав нам другий шанс. Ми не лише зберегли бізнес, але й розширилися. Тепер працюємо не тільки на внутрішній ринок, а й експортуємо продукцію до ЄС.”
Культурний фронт і збереження спадщини
Окремо Садовий зупиняється на темі культури під час війни. “Львів — це культурна столиця України. І зараз як ніколи важливо захищати нашу ідентичність, нашу культурну спадщину.”
Міська влада реалізувала проєкт цифрового збереження архітектурних пам’яток. 3D-сканування та моделювання історичних будівель дозволить зберегти їх для майбутніх поколінь, навіть якщо фізично вони будуть пошкоджені.
“Наша культура — це те, чого ніколи не зможе знищити ворог. Тому ми продовжуємо проводити фестивалі, виставки, концерти. Звісно, з урахуванням безпекової ситуації,” — наголошує Садовий.
Марта Шумська, директорка Львівської національної галереї мистецтв, підтверджує: “Відвідуваність наших виставок зросла. Люди шукають відраду і силу в мистецтві. Крім того, до нас привезли на збереження колекції з музеїв східних регіонів.”
Міжнародне співробітництво
У розмові Садовий неодноразово повертається до теми міжнародної співпраці. “Львів підтримує партнерські відносини з понад 20 містами світу. Ця мережа контактів зараз стала безцінним ресурсом для залучення гуманітарної допомоги та інвестицій.”
За його словами, після початку повномасштабної війни міста-побратими надіслали до Львова понад 200 автобусів, 15 пожежних машин, медичне обладнання та гуманітарну допомогу.
“Наші партнери з Кракова, Вроцлава, Дрездена, Будапешта допомагають не лише матеріально. Вони діляться досвідом відновлення міст після Другої світової війни, що для нас зараз надзвичайно цінно,” — пояснює мер.
Погляд у майбутнє
Коли я запитую про плани на майбутнє, Садовий на мить замовкає, а потім відповідає: “Ми вже розробляємо стратегію відновлення і розвитку Львова на повоєнний період. Це буде зовсім інше місто — енергоефективне, технологічне, зелене.”
За його словами, місто вже залучило експертів з урбаністики, транспортної інфраструктури, енергетики для розробки комплексного плану модернізації.
“Війна змусила нас переосмислити багато речей. Ми побачили, що здатні швидко адаптуватися, впроваджувати інновації, об’єднуватися заради спільної мети,” — підсумовує Садовий.
Наприкінці нашої розмови мер показує мені світлини відбудованого після обстрілів будинку. “Бачите, ми вже відновлюємося. Бо віримо у перемогу. І готуємося до неї кожного дня.”
Коли я виходжу з Ратуші, починається дощ. Але попри похмуру погоду, місто пульсує життям. Львів, як і вся Україна, продовжує боротися, працювати і вірити у краще майбутнє.
