Смерть після ракетного удару Лапаївка: чоловік втратив родину
Вчора стало відомо про трагічну смерть чоловіка з Лапаївки, який вижив під час ракетного удару 5 жовтня. Трагедія, що сталася місяць тому, забрала життя всієї його родини – дружини та двох дітей, а тепер не стало й самого чоловіка, який більше місяця боровся за життя у лікарні.
Я познайомився з сім’єю Петренків минулого року, коли робив репортаж про відновлення сільських громад поблизу Львова. Звичайна українська родина – працьовита, привітна, з великими мріями. Олег з дружиною Мариною виховували двох дітей – семирічну Софійку та чотирирічного Матвійка. Планували добудувати власний будинок у Лапаївці, де осіли кілька років тому.
“Він так любив свою родину, – розповідає Наталя, сусідка Петренків. – Олег завжди казав, що діти – то його скарб. Навіть у найважчі часи він знаходив, як потішити малечу. То гойданку змайструє, то щось з дерева вирізьбить”.
Трагічний удар та боротьба за життя
5 жовтня російська ракета влучила у приватний будинок родини Петренків. Миттєво загинули Марина та обоє дітей. Олега з важкими травмами та численними опіками госпіталізували до Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Лікарі боролися за його життя понад місяць.
“Травми були несумісні з життям, але він тримався, – каже Тарас Лисенко, лікар реанімаційного відділення. – У таких випадках медицина часто безсила. Ми зробили все можливе, але, на жаль, організм не витримав”.
Мешканці Лапаївки досі не можуть оговтатися від трагедії. Село, що завжди здавалося безпечним, віддаленим від лінії фронту на сотні кілометрів, тепер назавжди позначене страшною втратою.
Громада у скорботі
“Ми тут усі як одна родина, – ділиться сільський голова Андрій Мороз. – Коли сталася трагедія, увесь район згуртувався. Люди приносили речі, збирали гроші на лікування. Тепер усі готуються до похорону. Найстрашніше – коли розумієш, що ціла родина просто зникла за одну мить”.
Історія Петренків – одна з багатьох українських трагедій, коли війна забирає цілі сім’ї. Після ракетного удару 5 жовтня у Лапаївці та околицях Львівщини посилили систему оповіщення. Але місцеві мешканці кажуть, що це не повертає відчуття безпеки.
“Кожен раз, коли чую сирену, серце зупиняється, – розповідає Оксана, яка живе неподалік від будинку Петренків. – Моя дитина боїться спати сама, щоночі прокидається від кошмарів. Після того, що сталося з сусідами, ми встановили додаткове укриття на подвір’ї”.
Масштаб трагедії
За даними Львівської обласної військової адміністрації, ракетний удар по Лапаївці був одним із наймасштабніших з початку повномасштабного вторгнення. Тоді, 5 жовтня, загинуло п’ятеро людей, ще вісім отримали поранення. Тепер кількість жертв зросла до шести.
Сьогодні біля церкви святого Миколая у Лапаївці люди несуть квіти та лампадки. Тут відбудеться прощання з Олегом Петренком. Поховають його поряд із дружиною та дітьми на місцевому цвинтарі.
“Він так хотів жити… Після того як дізнався про загибель родини, просто втратив сенс боротися, – каже отець Михайло, місцевий священник. – Останніми днями просив лише про одне – щоб його поховали поруч із рідними”.
Нагадування про страшні реалії війни
Трагедія в Лапаївці вкотре нагадує, що війна не має географічних меж і не розрізняє військових та цивільних. Вона забирає життя дітей, руйнує родини і залишає глибокі рани, які не загояться ніколи.
У сільській раді створили спеціальний фонд для допомоги постраждалим від ракетного удару. Частина коштів піде на встановлення пам’ятного знака родині Петренків та іншим жертвам трагедії 5 жовтня.
Ці жахливі історії – нагадування про те, що наше місто, наш регіон не може розслаблятися. Навіть тут, у відносно спокійному регіоні далеко від фронту, війна може увірватися в домівки будь-якого дня. І після неї залишаються тільки порожні будинки та непоправний біль.
