Технології оборони Україна 2025 на панелі IT Arena у Львові

Тарас Білас
Автор:
5 хв читання

Технології оборони Україна 2025 на панелі IT Arena у Львові

Субота у Львові видалася гарячою і не лише через погоду. На IT Arena 2025 зібралися представники оборонних технологій, і я мав нагоду послухати їхню дискусію. Панель про українську оборонну промисловість зібрала повну залу. І не дивно — тема, яка стосується кожного.

«Ніколи не думав, що розробники дронів стануть зірками технологічного світу в Україні», — каже мені Назар, інженер-програміст, який прийшов на панель. Ми стоїмо в черзі за кавою перед початком дискусії, і його слова відображають настрій багатьох відвідувачів.

У залі — суміш військових у формі, ІТ-спеціалістів у футболках з жартівливими написами і серйозних бізнесменів. Виглядає як перетин усіх світів сучасної України. І це правильно, бо оборонні технології сьогодні — це точка перетину багатьох галузей.

Початок дискусії

Модератор панелі починає з вражаючої статистики: за останні три роки кількість українських технологічних стартапів у сфері оборони зросла в понад сім разів. «Це не просто цифри, це історія трансформації», — наголошує вона.

Перший спікер, Олександр Камишін, представник «Укроборонпрому», розповідає про інтеграцію інновацій у традиційну оборонну промисловість. «Ми маємо заводи з багатолітньою історією, але зараз вони співпрацюють зі стартапами, яким лише кілька місяців. І це працює!» — впевнено говорить він.

Марія Берлінська, засновниця Центру підтримки аеророзвідки, ділиться досвідом впровадження технологічних рішень безпосередньо на фронті. «Відстань між розробником і користувачем скоротилася до мінімуму. Наші інженери часто їздять на передову, щоб побачити, як їхні розробки працюють у реальних умовах», — розповідає вона.

Історії успіху

Особливу увагу привертає виступ Тараса Трояка, засновника дрон-стартапу «СкайВарта». Його команда почала з аматорських дронів у гаражі на Сихові, а сьогодні постачає обладнання для ЗСУ.

«Коли ми починали, то просто хотіли допомогти. Тепер це ціла індустрія», — каже він. З власного досвіду знаю: таких історій у Львові десятки. Майже в кожному коворкінгу можна зустріти команду, яка працює над чимось для оборони.

Виклики та перспективи

Під час дискусії виринає важливе питання: як масштабувати виробництво? Ірина Соловей, представниця фонду інвестицій у оборонні технології, ділиться своїми спостереженнями: «Українським стартапам часто бракує не ідей чи розробників, а вміння будувати сталі виробничі процеси».

На запитання з аудиторії про міжнародну співпрацю Камишін відповідає прямо: «Іноземні партнери приходять до нас не з почуття жалості, а тому що ми створюємо технології, які працюють у найскладніших умовах. Це перевага, якої немає в багатьох західних розробників».

Берлінська додає важливий аспект: «Наші розробки перевіряються в реальному часі. Цикл від ідеї до втілення і вдосконалення настільки швидкий, що іноземні партнери часто дивуються: як ви це робите?»

Проблеми галузі

На панелі обговорюють і проблеми галузі. Одна з найбільших — захист інтелектуальної власності. «Ми іноді настільки зосереджені на тому, щоб швидше доставити рішення на фронт, що забуваємо про патенти та юридичний захист розробок», — зізнається Трояк.

Погляд майбутніх спеціалістів

Серед слухачів помічаю студентів Львівської політехніки. Після панелі підходжу до них, щоб запитати про враження. «Я змінив спеціалізацію після початку війни, — розповідає Віталій, третьокурсник. — Раніше хотів робити ігри, тепер вивчаю робототехніку. Після сьогоднішньої дискусії впевнений, що вибір правильний».

Його однокурсниця Софія додає: «Мене вразило, що для створення оборонних технологій потрібні не лише інженери. Є місце для дизайнерів, маркетологів, навіть психологів, які допомагають розробити зручніші інтерфейси».

Вплив на місто

Покидаючи залу, зустрічаю давнього знайомого, Романа, який працює в міській раді Львова. «Оборонні технології для міста — це не лише робочі місця та інвестиції, — каже він. — Це ще й зміна світогляду. Львів завжди був творчим містом, тепер ця творчість спрямована на захист».

Особливо запам’ятався заключний коментар Марії Берлінської: «Технології без людей нічого не варті. Наша сила не в дронах чи програмах, а в людях, які їх створюють, і тих, хто ними користується».

Висновки

Повертаючись додому маршруткою через вечірній Львів, помічаю, як змінилося місто. На вулицях, де раніше були лише кав’ярні, тепер сусідять магазини електроніки, невеликі майстерні, інноваційні лабораторії. Війна змінила обличчя нашого міста, але не зламала його творчий дух, а спрямувала на новий шлях.

І хоча IT Arena 2025 завершиться, розмови та ідеї, народжені тут, продовжать змінювати нашу країну. Бо технології оборони — це не лише про війну. Це про майбутнє, яке ми будуємо вже сьогодні.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *