Зліт МіГ-31К повітряна тривога Львів під загрозою

Тарас Білас
Автор:
4 хв читання

Зліт МіГ-31К повітряна тривога: Львів під загрозою

Вчора ввечері, коли більшість львів’ян поверталася додому після робочого дня, у смартфонах знову засвітилося знайоме: “Повітряна тривога“. Для нашого міста ці сигнали вже стали частиною щоденного життя, але вчорашня загроза була особливою – з білоруських аеродромів підняли МіГ-31К, носії гіперзвукових ракет “Кинджал”.

Мій сусід пан Михайло, ветеран-залізничник, кинув лопату, якою порався у дворі на Сихові, і швидко попрямував до підвалу. “Знаєш, Тарасе, коли оголошують тривогу через ці МіГи, я не ризикую. Бо то вже не жарти,” – поділився він, коли я зустрів його біля входу до укриття.

Військова загроза для міста

За даними військових експертів, саме ці літаки становлять особливу загрозу для Львова через нашу близькість до білоруського кордону. “МіГ-31К може нести ракети, які долітають до цілі за лічені хвилини. Від моменту запуску до влучання може минути менше десяти хвилин,” – пояснює Андрій Ковальчук, колишній військовий, який зараз працює консультантом з питань безпеки.

В укритті на вулиці Коновальця я зустрів групу студентів, які спокійно продовжували навчання онлайн на своїх ноутбуках. “Ми вже звикли. Беремо павербанки, воду і продовжуємо пари. Навіть викладачі розуміють – якщо зникаєш з екрану і пишеш у чат ‘тривога’, то нічого пояснювати не треба,” – розповідає Марічка, студентка ЛНУ.

Міська інфраструктура безпеки

Міська влада Львова регулярно оновлює карту укриттів, але деякі з них досі потребують покращення умов. “Ми працюємо над цим щодня. За останній місяць обладнали додаткові місця у підвалах центральної частини міста, де найбільше туристів,” – повідомив представник міської ради Олег Забарило.

Бізнес в умовах тривог

Для багатьох підприємців повітряні тривоги – це не лише питання безпеки, але й економічних втрат. Власниця кав’ярні на площі Ринок пані Оксана підрахувала, що кожна тривога, особливо в години пік, коштує їй щонайменше кілька тисяч гривень. “Коли оголошують тривогу, гості йдуть, а свіжі випічка й кава лишаються. Але що поробиш – безпека важливіша,” – зітхає вона.

А от власники кав’ярні “Світ кави” знайшли рішення – облаштували укриття прямо у підвальному приміщенні закладу. “Наші клієнти можуть спуститися вниз і продовжити спілкування в безпеці. Навіть вай-фай підсилили, щоб працював добре,” – розповідає менеджер Василь.

Статистика тривог

Проте за дев’ять днів серпня у Львові вже було 15 повітряних тривог, і більшість із них пов’язана саме з підняттям у повітря російських МіГ-31К. “Ми змушені звикати до цієї реальності, але не маємо права втрачати пильність,” – наголошує представник обласного управління ДСНС Віталій Смірнов.

Народні стратегії безпеки

Мешканці старої частини міста, де багато будинків без підвалів, мають власні тактики безпеки. “Ми з сусідами домовилися – якщо тривога, то всі йдемо до пані Дарії, в неї найміцніші стіни і перекриття. Там тепер постійно стоять стільці, вода і навіть маленький генератор,” – розповідає пан Юрій з вулиці Руської.

Психологічний вплив

Психологи відзначають, що львів’яни адаптувалися до постійних загроз, але це не означає, що тривоги не впливають на психічне здоров’я. “Ми спостерігаємо зростання рівня тривожності, особливо серед дітей та літніх людей. Важливо говорити про свої почуття і не соромитися звертатися по допомогу,” – радить Наталя Федорів, психологиня з центру соціальних служб.

Волонтерський рух

Тим часом волонтерська спільнота Львова продовжує допомагати прифронтовим містам, попри власні виклики. “Навіть коли у нас тривога, ми пакуємо допомогу для Харкова чи Запоріжжя. Там людям ще важче,” – говорить Оксана Коваль з волонтерського центру “Львів для всіх“.

Тривога вчора тривала майже дві години, але, на щастя, обійшлося без ударів по місту. Львів продовжує жити своїм життям – готується до нового навчального року, приймає внутрішніх переселенців, працює, навчається і не втрачає оптимізму.

Бо, як сказав мені один із рятувальників: “МіГи літають високо, але львівський дух – ще вищий“.

Поділитися цією статтею
Стежити:
Тарас — львів’янин, народився і виріс у Сихові. Закінчив Львівський коледж медіакомунікацій, а згодом — факультет філології ЛНУ. Працював у кількох районних виданнях, вів власний блог про життя міста, а під час пандемії активно висвітлював волонтерські ініціативи у Львові. Його сильна сторона — вміння розповідати прості історії з глибоким змістом. Він знає, як живуть різні райони Львова, про що говорять на ринках і в громадському транспорті — і вміє це перетворити на читабельну, людяну журналістику.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *